Огляд В Україні обмежать перекази з картки на картку: навіщо це НБУ і кого торкнеться нововведення
В Україні обмежать перекази з картки на карткуКоллаж: Дар'я Давиденко/Новини Pro
Перші анонси щодо можливого обмеження грошових переказів із картки на картку з’явилися у травні 2024 року. Але пропозиція Національного банку стикнулася з супротивом багатьох категорій українців, які побачили в ініціативі перешкоди. Минуло кілька місяців і НБУ знову заговорив про встановлення лімітів на Р2Р-перекази, аргументуючи рішення боротьбою з дропами.
Сайт Новини Pro вирішив розібратися, навіщо регулятору лімітувати вихідні операції по картках фізичних осіб.
Обмеження на безготівкові перекази
13 серпня видання "Економічна правда" опублікувало змістовне інтерв’ю з очільником Національного банку України Андрієм Пишним. Саме там з’явилася інформація про повернення до ініціативи та активну роботу над фінальним виглядом рішення. За словами голови НБУ, в період із 12 до 18 серпня пропозицію винесуть на розгляд правління.
Засідання заплановане на четвер, 15 серпня. Це на умовах анонімності розповів виданню Forbes посадовець із Нацбанку, ознайомлений із графіком топкерівництва. Тож не виключено, що саме тоді українцям публічно оголосять про запровадження обмежень по картках фізичних осіб.
Нацбанк вживає радикальні заходи – які обмеження з'являться цього тижня
Фінанси
Шахраї під виглядом податкової "атакували" ФОПів – яку схему обману вигадали
ЕкономікаВід заступника голови НБУ Дмитра Олійника вдалося дізнатися, які ліміти готують до впровадження. Передбачається, що українці зможуть надсилати на банківські картки максимум 100 000 грн у місяць (з одного рахунку).
Раніше йшлося про додаткове обмеження у 30 безготівкових переказів, але, за твердженням Олійника, цього разу від ідеї вирішили відмовитися. Як буде насправді, громадськість дізнається після офіційного розголошення рішення Національного банку.
Навіщо НБУ встановлювати ліміт
Особливу увагу слід приділити причині, через яку регулятор задумав анонсовані обмеження. Як стверджує Андрій Пишний, сектор Р2Р-переказів необхідно врегулювати для боротьби з "дропами". Їх ще називають "грошовими мулами". Це люди, які продають персональні дані банківських карток стороннім особам, аби ті використовували чужі рахунки для фінансових операцій.
"Ми комунікували проблематику цих "дропів" не лише як небезпеку для державного бюджету, але і як небезпеку для самих фізичних осіб. Адже, віддаючи свої дані, картку, свій рахунок комусь на стороні, ти несеш відповідальність за усе, що з цим рахунком зробили", – наголосив в інтерв’ю Пишний.
Голова Національного банку Андрій Пишний. Фото: Андрій Пишний/FacebookР2Р є формою переказу коштів, коли особи сторін не розкриваються для фінансового моніторингу без серйозної причини (наприклад, підозри на шахрайські дії, великої кількості транзакцій, виводу з рахунку понад 400 000 грн на місяць тощо). Тому аферисти мають змогу зловживати переказами, купуючи дані рахунків у студентів, пенсіонерів, вразливих осіб.
Масштаби проблеми, насправді, величезні. На засіданні тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки Дмитро Олійник зазначив: за останні 6 місяців вдалося ліквідувати близько 80 000 дропів, причому це дані про клієнтів лише двох банків. Загальний обсяг діяльності грошових мулів оцінили у 200 млрд гривень на рік (2,5 млн гривень з одного дропа).
Якщо говорити про втрати державного бюджету від несплати податків, то сума сягає більше 50 млрд гривень за дуже консервативними оцінками.
Чому з дропами треба боротися
Справа не тільки в податкових втратах. За допомогою цієї схеми активно працюють шахраї, які використовують чужі картки для приховування великих обсягів платежів. Плюс не варто забувати про небезпеку для власників рахунків: фізичні особи автоматично стають співучасниками злочинів, навіть якщо не мають відношення до протиправної діяльності.
Бо вони свідомо допомогли аферистам:
- легалізувати кошти;
- фінансувати тероризм;
- ухилитися від сплати податків;
- підтримувати "тіньовий" бізнес;
- фінансувати злочини проти держави тощо.
І нарешті, саме звичайним українцям доведеться нести відповідальність за всі рухи коштів по картках. Коли податкова підрахує обсяги операцій, вона змусить сплачувати величезні податки власника рахунку, а не шахрая. Прикладів існує чимало.
"Тиждень тому я звернув увагу на два повідомлення: у першому випадку податкова служба побачила за рахунком чоловіка операції на 9 мільйонів гривень і, відповідно, донарахувала йому близько 2 мільйонів гривень податків. У другому – донарахували жінці близько 500 тисяч гривень", – констатував Андрій Пишний.
Життєвий цикл дропа
У звіті KPMG (міжнародна мережа незалежних фірм, що надають аудиторські, податкові та консультаційні послуги) чудово описали життєвий цикл одного грошового мула.
- Рекрутинг (Recruitment). Людей залучають через онлайн-оголошення, соціальні мережі, особисте спілкування, обіцяючи легкий заробіток і законне працевлаштування без жодних вкладень. Потенційні жертви не знають, що погоджуються на незаконні діяння.
- Початкова транзакція (Initial Transaction). Дропи проходять інструктаж, як поділитися даними банківської картки чи відкрити нові рахунки для отримання транзакцій, здобутих за допомогою фішингу та інших протиправних схем.
- Переказ грошей (Money Transfer). Наступним кроком є зняття готівки чи здійснення переказів за кордон, на сторонні картки.
- Шарування (Layering). Аби приховати сліди незаконної діяльності, дропи намагаються ускладнити для правоохоронних органів відслідковування джерел фінансових надходжень. Вони здійснюють складні транзакції, конвертують валюту, купують активи чи товари тощо.
- Компенсація (Compensation). Співучасників нагороджують невеликими сумами, нібито виплачують зарплату за роботу. Хоча отриманні кошти не компенсують юридичні та фінансові ризики, включно з кримінальною відповідальністю.
- Інтеграція (Integration). Кошти, які вдалося відмити завдяки дропам, знову інтегрують в економіку під виглядом законних фінансів. Наприклад, за них купують нерухомість, предмети розкоші, інвестують у розвиток.
- Моніторинг (Monitoring). Рано чи пізно шахрайство відстежується правоохоронцями і податківцями, а винуватців притягують до відповідальності.
Чому обмеження на перекази викликають супротив
Існують різні міфи щодо перешкод, які з’являться в українців після запровадження лімітів. Противники ініціативи стверджують, що рішення Національного банку може зруйнувати діяльність волонтерських організацій. Насправді ж зборам коштів на потреби військових і цивільних нічого не загрожує.
"Банки вже ведуть внутрішні списки волонтерів, платежі на їхню користь не будуть враховуватися у кількості вихідних переказів з однієї картки", – пояснив Дмитро Олійник.
Плюс існують рахунки IBAN, які також можна використовувати для волонтерства. За словами фахівців, маніпуляції є необґрунтованими і мають вигляд чергових вкидів для людей, які не розбираються в механізмах банківських переказів і транзакцій.
Ще одна причина супротиву – утиски простого народу. Бо виникає питання, що робити громадянам, які забезпечують сім’ю і щомісяця відправляють на картки родичів гроші. По-перше, податковий консультант Михайло Смокович поспішив заспокоїти: на першу лінію споріднення ліміти не поширюватимуться. По-друге, завжди можна скористатися альтернативними способами.
І взагалі, скільки людей в Україні заробляють понад 100 000 грн кожного місяця, щоб мати змогу здійснювати операції на таку суму? В НБУ наголосили: 95% населення держави обмеження взагалі не помітять.
Хто дійсно постраждає через рішення Нацбанку, окрім дропів, це незареєстровані підприємці, які здійснюють господарську діяльність без відкриття ФОП. Вони не зможуть оплачувати товари/послуги, скидаючи суми на звичайні платіжні картки.
Раніше сайт Новини Pro писав, що Нацбанк вживає радикальні заходи та розповідав, які обмеження з'являться зовсім скоро. Також ми повідомляли, що НБУ запустив модифіковані банкноти до річниці Незалежності.
Попередня новина
