Травма бідності. Через які помилки з 90-х українці не навчилися витрачати гроші

Колаж: Дар'я Давиденко/Новини Pro Помилкові парадигми щодо грошей з 90-х
Колаж: Дар'я Давиденко/Новини Pro
Розмір тексту
А А А
Поділитися share
Помилкові фінансові практики, сформовані в пострадянських країнах, залишили відбиток на сучасному поколінні

Наші батьки поводилися з грошима зовсім інакше. Вони народилися в Радянському Союзі, а зростали в 90-ті – період економічної нестабільності, нестачі фінансової грамотності, повального безгрошів’я. Тоді існували практики максимального заощадження, бо кожного дня могла трапитися чергова криза, яка посилить бідність. Тому сучасна молодь, маючи не найкращий бекграунд, боїться витрачати гроші.

Сайт Новини Pro розповідає, які помилки з 90-х так і не навчили українців витрачати свій капітал.

Збирати на "чорний день"


Хто не чув цього вислову? Наших батьків виховували зі сталою парадигмою – треба відкладати частину фінансів, щоб у випадку непередбачуваних обставин не зустріти проблему з пустим гаманцем. Інколи вислів трактували буквально – заощадити кошти на поховання, щоб родина не влізла в борги, коли смерть забере когось із близьких.

Загалом ідея формування фінансової подушки (сучасна назва грошей на "чорний день") правильна. В цьому переконалися всі українці після початку повномасштабного вторгнення Росії. Багато хто залишився без капіталу через втрату роботи, знищення житла, виїзд за кордон тощо.

Читай також

Але в пострадянському просторі потреба в накопиченні без активного використання грошей чи інвестування з’явилася внаслідок економічної кризи, нестабільності, гіперінфляції. Тоді щоденно доводилося боротися з фінансовими викликами, які ставали перед родиною. І відкладений капітал був рятівним чинником, який тримав людей на плаву морально.

А сьогодні, враховуючи наявність багатьох можливостей для збільшення доходів, неефективно тримати готівку без діла. Це навпаки призведе до втрат, оскільки інфляція "з’їсть" ваші заощадження, знецінивши валюту.

Зберігати гроші "під матрацом"


Ще одна помилкова парадигма, сформована в буремні 90-ті. Тоді українці не довіряли банкам і фінансовим установам, вони тримали весь накопичений бюджет у конвертах вдома. Але не витрачали, бо боялися перспектив майбутнього. Плюс мали негативний досвід зберігання коштів на "ощадних книжках", які втратили майже миттєво.

Проблема тих часів обумовлювалася відсутністю такого поняття як диверсифікація портфелю. Ніхто не міг розбити інвестиції на дорогоцінні метали, нерухомість, цінні папери, різну валюту. В накопичених грошей був один шлях – скластися у стос та опинитися "під матрацом". Максимум що – хтось встигав побудувати хату чи дачу в селі.

Сучасна молодь, навіть маючи доступ до знань фінансової грамотності, не поспішає користуватися благами диверсифікації. Одна із причин – страх ризикнути і все втратити. Бо набагато безпечніше, спокійніше та комфортніше відкласти частину зарплатні.

"Наші гроші – це персональна відповідальність. Іноді бувають дуже сильні упередження щодо стосунків із ними, і це роками не дає людині рухатися до фінансової свободи. У фінансах є дві крайнощі: дуже багато витрачати або дуже багато заощаджувати. І самозаборона витрачати гроші – це теж про самооцінку",сказала консультантка з персональних фінансів Оксана Желєзко.

Кількамісячні затримки зарплат


У період першого десятиліття незалежності України існували величезні проблеми з ринком праці. Роботи всім не вистачало, дуже часто зарплати затримували на кілька місяців. В таких умовах зрозуміло, що люди тряслися над кожною копійкою і намагалися максимально економити. Вони витрачали гроші лише на базові потреби, щоб дотягнути до наступної зарплати.

Цей негативний досвід перейняло молоде покоління. Замість того, щоб задовольняти власні бажання, українці шкодують грошей на себе. Вони бояться стикнутися з обставинами, які потребуватимуть значних фінансових затрат. Враховуючи, що вартість життя невпинно росте, люди обирають економію.

Грандіозні фінансові афери


Повертаючись до питання диверсифікації та інвестицій, не можна не згадати про фінансові піраміди, які існували в 90-ті роки минулого століття. Шахрайські схеми були на кожному кроці, чого вартують лише акції МММ. Прогалини в освіті призводили до того, що населення масово вкладалося у сумнівні "халтури", втрачаючи заощадження.

Це сформувало недовіру до будь-яких джерел заробітку, окрім стабільної офіційної роботи. І сьогодні ще існують упередження, що краще тримати гроші біля себе, ніж витрачати їх на участь у ненадійних схемах. Як результат – українці стикнулися з пасткою середнього класу, застрягнувши на одному рівні достатку.

Раніше сайт Новини Pro писав, як навчити мозок економити та розповідав про психологічні прийоми для заощаджень з будь-якої зарплати. Також ми повідомляли, як розбагатіти після 40 років.

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з політикою конфіденційності, та використанням файлів cookie.