Бар’єр, який заважає розбагатіти: що таке пастка середнього класу та як її побороти
Що заважає українцям розбагатіти
Колаж: Дар'я Давиденко/Новини Pro
Чи замислювалися наші читачі над тим, чому зусилля не тотожні результату? Як виходить, що старання досягти стабільного доходу, хоч і маленькими кроками, розбиваються об застій фінансового стану? Експерти називають це явище пасткою середнього класу: людина застрягає на одному рівні, не в змозі розбагатіти. Причинами такого становища називають поведінкові, структурні та освітні бар’єри.
Сайт Новини Pro розповідає, чому пастка середнього класу заважає накопичити багатство.
Хто належить до середнього класу
Загальних критеріїв визначення когорти населення немає. У Сполучених Штатах Америки вважають, що приналежність до середнього класу виражається у змозі витрачати кошти на значні покупки, зокрема нерухомість, автомобілі, техніку тощо. Ця верства населення повинна мати гроші на театри і концерти, приватних репетиторів, інші недешеві блага.
У Європі дещо інше уявлення про середній клас. Це люди, які мають:
- мобільний телефон;
- телевізор;
- пральну машину;
- автомобіль;
- кошти на оренду житла чи виплату іпотеки;
- кошти на непередбачувані витрати.
В Україні також існує середній клас, але достеменно невідомо, яка частка таких людей. Тим більше, після початку повномасштабної війни ситуація змінилася з огляду на масовий виїзд за кордон, проблеми з роботою, нестабільність економіки тощо.
У 2016 Центр Разумкова провів комплексне дослідження і підрахував, що десь 14,2% українців є представниками середнього класу. Але згідно опитування Державної служби статистики (2019 рік), лише 1,1% наших громадян бачать себе десь посередині шкали достатку – ні бідними, ані багатими.
Якщо говорити про пастку середнього класу, то це концепція, запроваджена Світовим банком у 2007 році. Спочатку її застосовували для опису країн, які застрягли на певному рівні економічного розвитку. Але згодом ідея поширилася на особисті фінанси.
Як пише New Trader U, люди стикаються з бар’єрами на шляху накопичення статків. Вони намагаються покращити свій фінансовий стан, але зупиняються на півшляху. Факторів впливу існує багато: поведінкові, структурні, освітні, культурні та психологічні. Знаючи про них, можна вибудувати стратегію боротьби.
Поведінкові фактори стримування
- Пастка інфляції стилю життя
Це один із найголовніших ворогів людини, яка прагне розбагатіти. Суть така: зростання доходів призводить до зростання витрат і потреб. Чим більше ви заробляєте, тим кращі умови життя для себе встановлюєте. Але з часом темпи збільшення заробітної плати не встигатимуть за швидкістю фінансових розтрат. Вас затягне у цикл споживання, бо з’явиться необхідність підтримувати певний соціальний статус.
- Придушення мотивації
Як тільки ви досягнете рівня доходу середнього класу, почнете відчувати безпеку та захищеність. Ці відчуття породять самозаспокоєння, оскільки до комфорту дуже легко звикнути. Як результат – ваша мотивація подальшого фінансового та кар’єрного зростання впаде до мінімуму. Ви не шукатимете нові способи заробітку, не вчитиметеся керувати капіталом тощо.
- Неефективне управління грошима
Дуже часто замість використання дієвих рекомендацій щодо примноження статків представники середнього класу витрачають більшу частину коштів. Вони не інвестують, не відкладають, не диверсифікують, нехтуючи відкритими можливостями. Натомість ставлять у пріоритет отримання короткострокової радості від покупок.
Структурні бар’єри для збагачення
- Тягар високої вартості життя
На що дійсно важко вплинути, то це вартість життя. Середній клас стикається з високими витратами на житло, освіту, медичні послуги тощо. Ці потреби поглинають більшу частину заробітку і стримують накопичення багатства. Бо грошей на інвестиції не вистачає.
- Боргові обов’язки
Ще одна перешкода на шляху до збільшення капіталу. З молодого віку українців зв’язують по рукам і ногам боргові зашморги, затягуючи в безкінечний цикл користування кредитами. Цей фінансовий тягар обмежує можливості вирватися на інший рівень життя.
Недостатня освіта
У школі не вчать фінансовій грамотності, а в дорослому віці можна не встигнути навчитися ефективно керувати грошима. Саме прогалини в освіті стають на заваді формуванню великої кількості багатих людей. Розуміння базових принципів економіки недостатньо, щоб обрати правильну стратегію накопичення фінансів.
Існують різноманітні способи покращити своє матеріальне становище:
- диверсифікувати інвестиційний портфель;
- користуватися податковими перевагами;
- вкладати в дорогоцінні метали;
- слідкувати за фондовими ринками тощо.
Натомість українці змушені вивчати основи самостійно, проходячи через низку помилок і неправильних рішень. Якби фінансову освіту серйозно викладали з дитинства, українці могли би контролювати свій довгостроковий економічний добробут.
Культурні та психологічні фактори
- Відмова від ризику
Як уже зазначалося, представники середнього класу цінують комфорт і захищеність. Їм важливіше зберегти поточний стан, ніж піти на ризик для уявного збагачення. Вони уникають рішень, які здатні призвести до фінансових втрат. Це консервативний підхід, який сильно обмежує потенціал зростання.
- Вплив оточення
На рішення і бачення людини сильно впливає середовище, в якому вона виросла і живе. Шаблонні уявлення про складність накопичити гроші можуть увічнити цикл обмеженого економічного розвитку. Намагайтеся ставити в пріоритет фінансову освіту, вихід із зони комфорту і відсутність страху перед ризиками, щоб мати змогу позмагатися із пасткою середнього класу.
Раніше сайт Новини Pro писав, як фінансова грамотність допомагає реалізувати ваші мрії. Також ми повідомляли про невидимих злодіїв бюджету і розповідали, які звички коштують українцям найдорожче.