Заповіт чи дарча: як краще передати майно

Коли мова заходить про передачу майна своїм нащадкам, в українців постає питання, а який спосіб для цього обрати. І це не дивно, адже і заповіт і дарча мають свої переваги та недоліки.

Про те, що краще — заповісти чи подарувати майно, поділились в Міністерстві юстиції України.

Заповіт — це особисте розпорядження, яке фізична особа складає на випадок своєї смерті. Основна особливість спадкування за заповітом полягає в тому, що спадкоємець набуває право на майно лише після смерті спадкодавця. До моменту своєї смерті особа продовжує бути власником майна і має право розпоряджатися ним за власним бажанням.

Тоді як договір дарування — є угодою між двома сторонами, за якою одна сторона (дарувальник) безплатно передає або зобов'язується передати в майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) майно.

Такий договір може бути укладено в усній, простій письмовій або нотаріально посвідченій формі. Для дарування нерухомості договір укладається письмово, нотаріально посвідчується та підлягає державній реєстрації.

В чому особливості цих способів передачі майна

З моменту прийняття дарунка всі права на майно переходять до обдаровуваного, і він може вільно ним розпоряджатися. Дарувальник не має права накладати обов'язки або умови на подароване майно, оскільки договір дарування є безумовним.

Заповіт, навпаки, може включати умови, обмеження, позбавлення права спадкувати та бути секретним. Його можна будь-коли змінювати або скасовувати за бажанням особи, яка його склала. Кожний новий заповіт автоматично анулює попередній. Людина має право змінювати свій заповіт стільки разів, скільки забажає протягом життя.

В чому недоліки заповіту і дарчої

Заповіт надає спадкодавцеві велику свободу у виборі: можна скласти кілька заповітів, призначити одного чи декількох спадкоємців, заповідати все майно або його частину, а також змінювати рішення.

Однак існує концепція обов'язкової частки у спадщині, яку закон гарантує певним категоріям спадкоємців, незалежно від змісту заповіту. До таких спадкоємців відносяться:

• неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти;
• непрацездатні вдови (вдівці);
• батьки заповідача.

Якщо при смерті спадкодавця є спадкоємці, що належать до цих категорій, особа, якій заповідач мав намір передати все майно, отримає лише частину спадщини. Це право є законодавчо визначеним і не може бути змінене заповітом.

В Мін'юсті попереджають, що не варто дарувати майно чи укладати договір дарування, якщо ви не впевнені в особі одержувача, щоб уникнути непередбачених ситуацій. Часто трапляються випадки, коли родичі, отримавши житло, виселяють дарувальника, який залишається без власного помешкання.

В цьому плані заповіт є безпечнішим варіантом для особи, яка бажає зберегти контроль над майном до своєї смерті. Однак, універсального рішення не існує, і кожен випадок слід розглядати окремо.

Раніше ми писали, як ділиться спадкове майно між дітьми від різних шлюбів, а також яким чином можна відмовитись від спадщини в Україні.